Затверджую: Погоджено

______________ 2025р. на засіданні педагогічної ради

Директор: №__ від ____________2025р.

_________ Марія ГУСАР

Освітня програма

Городненської гімназії

Любомльської міської ради

Ковельського району Волинської області

2025-2026 н.р.

ЗМІСТ

1.	РОЗДІЛ І. Призначення закладу освіти та засіб його реалізації. Загальні положення.	4
2.	РОЗДІЛ ІІ. Початкова освіта. Освітня програма школи І-ступеню (1-4 класи) Додаток до Освітньої програми №1	9 23
3.	РОЗДІЛ ІІІ. Базова середня освіта. Освітня програма школи ІІ ступеня (5-8 класи) Додаток до Освітньої програми №2 Освітня програма ІІ ступеня (9 клас) Додаток до Освітньої програми №3	24 27 46 47 53
5.	РОЗДІЛ ІV.Навчальний план та його обґрунтування	54
6.	РОЗДІЛ V. Особливості організації освітнього процесу	56
7.	РОЗДІЛ VІ. Показники реалізації освітньої програми	57

І. ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ЗАСІБ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Городненська гімназія Любомльської міської ради (надалі – Гімназія) у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, іншими нормативно-правовими актами, Статутом гімназії.

Головною метою Гімназії є забезпечення реалізації права здобувачів освіти на здобуття базової загальної середньої освіти.

Головними завданнями Гімназії є:

всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
формування в учнів компетентностей, визначених Законом України "Про освіту" та державними стандартами;
виховання відповідального громадянина/громадянки України, орієнтованого/ї на цінності української національної культури, європейської цивілізації та з твердим наміром діяти на користь іншим людям;
забезпечення рівного доступу здобувачів/здобувачок до загальної освіти з урахуванням їхніх фізичних та інтелектуальних можливостей;
створення безпечного, ґрунтованого на довірі, демократичного, інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища.

Принципами освітньої діяльності гімназії є:

людиноцентризм;
забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
верховенство права;
забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
розвиток інклюзивного освітнього середовища з врахуванням доступності і наближеності до місця проживання осіб з особливими освітніми потребами;
забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
науковий характер освіти;
різноманітність освіти;
цілісність і наступність системи освіти;

прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
відповідальність і підзвітність перед суспільством;
інтеграція з ринком праці;
нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, інших суб’єктів освітньої діяльності;
академічна доброчесність;
академічна свобода;
фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладу в межах, визначених законом;
гуманізм;
демократизм;
єдність навчання, виховання та розвитку;
виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками; формування громадянської культури та культури демократії;
формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
невтручання політичних партій в освітній процес;
невтручання релігійних організацій в освітній процес;
різнобічність та збалансованість інформації щодо політичних, світоглядних та релігійних питань;
державно-громадське управління;
державно-громадське партнерство;
сприяння навчанню впродовж життя;
інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір;
нетерпимість до проявів корупції та хабарництва;
доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення Гімназії є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в Гімназії, спрямовані на:

формування в учнів сучасної наукової картини світу;
виховання свідомого ставлення до природи;
розвиток в учнів національної самосвідомості;
інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

виховання громадянськості, толерантності, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;

формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тобто призначення Гімназії, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
математична компетентність;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
навчання впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
культурна компетентність;
підприємливість та фінансова грамотність;

- інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Дана Освітня програма створена на 2025-2026 навчальний рік відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017року, що набув чинності 28.09.2017 року, статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018року №87 «Про затвердження

Державного стандарту початкової освіти» зі змінами, внесеними згідно постанови КМУ

від 24.07.2019року №688, постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти наказу Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 року №743 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства України», відповідно до листа МОН України від 07.04.2021року №1/9-188, наказу Міністерства освіти і науки України від 09 серпня 2024 р. №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5 - 9 класів закладів загальної середньої освіти»:

для учнів 1-2-х та 3-4-х класів відповідно Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом МОН України від 12.08.2022 року

№743;

для учнів 5-8-х класів відповідно Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 09.08.2024 року

№1120;

для учнів 9-ого класів відповідно до додатків 3, 8, 9 наказу МОН України від 20.04.2018 року №405;

Освітня програма складена на 2025-2026 навчальний рік і затверджена рішенням педагогічної ради від 29.08.2025 року (протокол №1).

Освітня програма визначає:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою;
загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) базової загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роки навчання, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;
перелік варіантів типових навчальних планів та модельних програм;
форми здобуття освіти, які організовує для здобувачів освіти заклад освіти;
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; зміст

навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».

Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» здобуття освіти у закладі освіти організовується за інституційними формами навчання:

- очна (денна);

У разі непереборних обставин, незалежних від закладу освіти може використовуватися змішана модель інституційної форми: очно-дистанційна. За потреби (заявами батьків здобувачів освіти чи осіб, які їх заміняють) заклад освіти може організовувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

Здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією:

- педагогічний патронаж;
- сімейна (домашня) форма навчання;
- екстернатна форма навчання.

З метою належної організації освітнього процесу в Гімназії можуть формуватися класи та/або групи, зокрема інклюзивні або з дистанційною формою здобуття освіти.

Інклюзивне навчання організовується на підставі заяви батьків чи осіб, які їх заміняють для учнів з особливими освітніми потребами відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють організацію інклюзивного навчання.

ІІ. ПОЧАТКОВА ОСВІТА

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму для 1-4-х класів Гімназії розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Освітня програма початкової освіти (далі Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:

Закону України «Про освіту» (2145-VIII) (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017)(Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2657-VIII від 18.12.2018, ВВР, 2019, № 5, ст.33 № 2661-VIII від 20.12.2018, ВВР, 2019, № 5, ст.35);

Для 1-4 - х класів:

Постанова Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» ( у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 року № 688) ;
Наказ Міністерства освіти і науки України № 743 від 12.08.2022 року «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти України»;
Наказ МОН України від 13 липня 2021 р.№ 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

дитиноцентрованості і природовідповідності;
узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
наступності і перспективності навчання;
взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси
творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу

життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети;

активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності.

Варіативна складова навчального плану використовується на:

- 1-2-х класах підсилення предмету Математика на 1годину.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,

забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ ПОЧАТКОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

ІІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг годин:

для 1-го класу – 805 годин/навчальний рік
для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік,
для 3-го класу – 910 годин/навчальний рік,
для 4-го класу – 910 годин/навчальний рік.

ІV. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ

ГАЛУЗЕЙ

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах кожного предмету зокрема.

Перелік освітніх галузей для учнів 1-4 класів класів, які працюватимуть

за НУШ

Мовно-літературна

Математична

Природнича

Технологічна

Інформатична

Соціальна і здоров’язбережувальна

Громадянська та історична

Мистецька

Фізкультурна

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, іншомовна освіта)

Освітню програму з української мови та літературного читання створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову, мови відповідних корінних народів і національних меншин, літератури, українську мову та літературу для корінних народів та національних меншин, іншомовну освіту.

Метою вивчення української мови та літератури є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти із застосуванням засобів різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Здобувач освіти:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення власного досвіду;
висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;
досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.

Здобувач освіти:

сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;
розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;
надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

Математична освітня галузь

Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.

Здобувач освіти:

досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;
критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;
застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

Природнича освітня галузь

Метою природничої освітньої галузі є формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових

компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку.

Здобувач освіти:

відкриває світ природи, набуває досвіду в її дослідженні, шукає відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи;
опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах;
усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться у навколишньому світі;
критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру.

Технологічна освітня галузь

Метою технологічної освітньої галузі є формування компетентностей в галузі техніки і технологій та інших ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу з використанням засобів сучасних технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для власної самореалізації, культурного і національного самовираження.

Здобувач освіти:

втілює творчий задум у готовий виріб;
дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує;
ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній

світ;

практикує і творчо застосовує традиційні та сучасні ремесла.

Інформатична освітня галузь

Метою інформатичної освітньої галузі є формування інформаційно-

комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно- комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

Здобувач освіти:

знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;
створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них;
усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;
усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь

Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого розвитку.

Здобувач освіти:

дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту;
визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб;
робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики;
виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я,

безпеки та добробуту.

Громадянська та історична освітня галузь

Метою громадянської та історичної освітньої галузі є формування громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів.

Здобувач освіти:

встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат (подій);
орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його розвитку, пояснює вплив природи та діяльності людей на нього;
працює з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізує зміст джерел, критично оцінює їх;
узагальнює інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне;
представляє аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного життя;
має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення до особистості;
усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття;
дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади

Мистецька освітня галузь

Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо- творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та

світової мистецької спадщини.

Здобувач освіти:

виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо- творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва;
пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно- чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва;
пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.

Фізкультурна освітня галузь

Метою фізкультурної освітньої галузі є формування соціальної та інших ключових компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Здобувач освіти:

регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних життєвих ситуаціях;
добирає фізичні вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості;
керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.

Для учнів з особливими освітніми потребами (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку), які здобувають початкову освіту у спеціальних класах, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення корекційно-розвиткової роботи.

Освітня програма за програмою Р.Б. Шияна:

https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.1-2.Shyyan.pdf

https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.3-4.Shyyan.pdf

V. ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ

Освітній процес у Гімназії організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти.

Обрані форми відповідають наявності необхідних ресурсів (матеріально- технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» здобуття освіти у закладі освіти організовується за очною інституційною формою навчання.

У разі непереборних обставин, незалежних від закладу освіти може використовуватися змішана модель інституційної форми: очно-дистанційна.

За потреби (заявами батьків здобувачів освіти чи осіб, які їх заміняють) заклад освіти може організовувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

Здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією:

педагогічний патронаж;
сімейна (домашня) форма навчання;
екстернатна форма навчання.

«Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» від 21 липня 2021 р. № 765;
«Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15 вересня 2021 р. № 957. Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 483 від 26.04.2022, № 979 від 30.08.2022}

VІ. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, інтерактивні уроки), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, дослідження, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. тощо. Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на ГПД, екскурсії тощо.

можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Дослідницькі завдання, передбачені змістом окремих предметів. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Можливо проводити заняття в малих групах (у тому числі робота учнів у парах змінного складу). Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

VІІ. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно- оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-у класі підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою

Навчальні досягнення здобувачів у 2 класі підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Навчальні досягнення здобувачів у 3 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Навчальні досягнення здобувачів у 4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти.

VІІІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових

компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,

«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Окрім освітніх компонентів для дітей з особливими освітніми проблемами, які є обов’язковими, за рішенням ІРЦ є інші компоненти, зокрема корекційно- розвитковий складник для інклюзивних класів.

Додаток 1

Навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

за програмою НУШ

Освітнігалузі	Предмети	Кількість годин на тиждень
Інваріантна складова		1 (5/1)	2 (6/1)	3 (13/1)	4 (5/1)
Мовно-літературна, у тому числі:
українська мова і література	Українська мова	5+1	5+1	5+1	5+1
Іншомовна освіта	Англійська мова	2	3	3	3
Математична	Математика	3+1	3+1	4+1	4+1
Природнича	Я досліджую світ	7-1	7-1	7-2	7-2
Соціальна і здоров'я збережувальна
Громадянська та історична
Технологічна
Інформатична	Інформатика	-	1	1	1
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1	1	1
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1	1	1
Фізкультурна	Фізична культура	3	3	3	3
Усього:		23	25	25	25
Разом до оплати:		23	25	25	25

ІІІ. БАЗОВА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

Для 5-9 класів

постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти»;
наказ Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 року №

235

«Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів

загальної середньої освіти»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392

«Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2013року №538);

Наказ МОН України від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типових освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»
Наказ МОН України від 09.08.2024 р. №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5 - 9 класів закладів загальної середньої освіти»

ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІІ СТУПЕНЯ ( 5-8 КЛ.)

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Освітня програма для 5-8-х класів Гімназії розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. Освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення закладами загальної середньої освіти та використання ними в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі (адаптаційний цикл та цикл базового предметного навчання) базової середньої освіти.

Освітня програма для 5-8-х класів сформована на основі Типової освітньої програми затвердженої наказом Міністерства освіти і науки від 09.08.2024 р. №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5 - 9 класів закладів загальної середньої освіти»», не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Освітня програма схвалена педагогічною радою від 29.08.2024 року №15 та затверджена наказом від 29.08.2024 року №75-о «Про рішення педагогічної ради від 29.08.2024 року №15». Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу містить інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма для 5-8 класів та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною Освітньою програмою, оприлюднені на веб-сайті закладу освіти.

Освітня програма гімназії базової середньої освіти ІІ ступеню окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма для 5-8-х класів визначає:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою базової середньої освіти;
загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання.

Освітня програма для 5-8-х класів включає:

варіанти типових навчальних планів;
перелік модельних навчальних програм;
рекомендовані форми організації освітнього процесу;
опис інструментарію оцінювання.

Під час розроблення Освітньої програми для 5-8-х класів враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в

суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення

до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Освітня програма для 5-8-х класів розроблена на основі Типової освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту»:

відповідає структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;
визначає (в обсязі не меншому ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
містить навчальні плани, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів Типової освітньої програми і передбачає перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім української мови та фізичної культури) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;
містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;
містить опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Освітня програма для 5-8-х класів згідно із частиною четвертою статті 7 Закону України «Про освіту», частиною дев’ятою статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту», передбачає викладання одного чи декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів) поряд із державною мовою, англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу. При цьому в освітньому процесі можуть використовуватись методи та прийоми двомовної та багатомовної освіти. Освітня програма для 5-7-х класів містить інші складники, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності Гімназії.

ІІ. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ

ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні й учениці, які на момент зарахування (переведення) до Гімназії, що забезпечує здобуття відповідного рівня базової загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про початкову освіту).

Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою закладу освіти, із урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України (наказ МОН від 02.08.2024 № 1093).

Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких навчальних предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання впродовж першого семестру навчального року.

ІІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА АДАПТАЦІЙНОМУ ЦИКЛІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ТА ЦИКЛІ БАЗОВОГО ПРЕДМЕТНОГО НАВЧАННЯ БАЗОВОЇ

СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ЗА РОКАМИ НАВЧАННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів й учениць 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-9 класів (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти ) закладів загальної середньої освіти сформовано для

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Мінімальну й максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями й роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів базової середньої освіти (додаток 23 Державного стандарту)

ІV. ОПИС НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ДЛЯ 5-8-х КЛАСІВ

Навчальний плани (додаток 1) містить:

перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;
розподіл навчального навантаження за 5–м роком навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;
розподіл навчального навантаження за 6–м роком навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;
розподіл навчального навантаження за 7–м роком навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;
розподіл навчального навантаження за 8–м роком навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;
додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Заклад освіти визначив перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети/курси варіативного освітнього компоненту з урахуванням освітніх потреб учнів, що відображається у навчальному плані освітньої програми закладу освіти. Навчальне навантаження у навчальному плані орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих курсів заклад освіти визначив

самостійно з урахуванням навчального навантаження на відповідні навчальні предмети у типовому навчальному плані.

Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі визначена відповідно до пункту 26 Державного стандарту в межах заданого діапазону

«мінімального» та «максимального» навчального навантаження.

Кількість навчальних годин на вивчення окремих освітніх галузей зменшена, включно до мінімального/максимального показника.

Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин (резерв навчальних годин) у окремих освітніх галузях перерозподілена між освітніми компонентами цієї освітньої галузі або на інші освітні галузі, а також на вибіркові освітні компоненти (незалежно від освітньої галузі).

Кількість навчальних годин на вивчення окремих освітніх галузей збільшена, включно до максимального показника, з урахуванням перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх галузей.

Кількість навчальних годин, визначена у навчальному плані на вивчення вибіркових освітніх компонентів, не включається до максимального показника навчального навантаження, передбаченого на ту чи іншу освітню галузь.

Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять заклад загальної середньої освіти розподілив самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу.

Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані не перевищує загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.

На основі Освітньої програми для 5-8-х класів на 2025-2026 н.р. складено та затверджено Навчальні план для 5-8-х класів, що конкретизує організацію освітнього процесу. (Додаток 2).

Додаток 2

Навчальний план для 5-8 класів

за програмою НУШ

Освітні галузі	Перелік предметів та інтегрованих курсів	Кількість годин на тиждень
Освітні галузі	Перелік предметів та інтегрованих курсів	5 (5/1)	6 (7/1)	7 (9/1)	8 (8/1)
Мовно-літературна	Українська мова	4	4	3	3
	Українська література	2	2	2	2
	Зарубіжна література	2	2	2	2
	Іноземна мова	3	3	3	3
Математична	Математика	5	5	-	-
	Алгебра	-	-	2,5	2,5
	Геометрія	-	-	2	2
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	2	2	-	-
	Географія	-	2	2	2
	Біологія	-	-	2	2
	Фізика	-	-	2	2
	Хімія	-	-	1,5	2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров'я, безпека та добробут»	1	1	1	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Підприємництво і фінансова грамотність	-	-	-	1
Громадянська та історична	Вступ до історії України та громадянської освіти	1	-	-	-
	Інтегрований курс історії та гром. освіти	-	2	-	-
	Громадянська освіта	-	1	1	0,5
	Історія України	-	-	1	1
	Всесвітня історія	-	-	1	1
Інформатична	Інформатика	1	1	2	2
Технологічна	Технології	2	2	1	1
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1	1	-
	Образотворче мистецтво	1	1	1	-
	Інтегрований курс мистецтва	-	-	-	1
Фізична культура	Фізична культура	3	3	3	3
Курси соціального, емоційного та етичного спрямування	Культура добросусідства	1,5	1,5	-	-
Разом:		26,5+3	30,5+3	31+3	31+3
Разом до оплати:		26,5+3	30,5+3	31+3	31+3

V. МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.

Поданий у додатку 1 перелік модельних навчальних програм складений на основі базового, доповнений іншими модельними навчальними програмами, які отримають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», шляхом внесення змін до цієї Типової освітньої програми в установленому порядку. Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти використовує розроблені навчальні програми предметів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами.

Формування змісту навчальних предметів, інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.

Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.

Перелік модельних навчальних програм для 5-8 класів

Модельні навчальні програми Ліцею розробляються окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового предметного навчання (7-9 класи) і затверджені наказом МОН України від 12.07.2021 № 795 та доповнений іншими модельними навчальними програмами, які отримають гриф

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», шляхом внесення змін до цієї Типової освітньої програми в установленому порядку.

Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Зимомря І.М., Мойсюк В.А., Тріфан М.С., Унгурян І.К., Яковчук М.В.)
МНП «Математика, 5-6 класи» (автор Істер О.С.)
МНП «Вступ до історії України та громадянської освіти, 5 клас» (автори: Гісем О.В., Мартинюк О.О.)
МНП «Етика. 5-6 класи» (автори: Пометун О.І., Ремех Т.О.)
МНП «Технології, 5-6 класи» (автори: Терещук А.І., Абрамова О.В., Гащак В.М.)
МНП «Здоров’я, безпека та добробут, 5-6 класи» (автори: Шиян О.І.)
МНП «Інформатика, 5-6 класи» (автори: Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.)
МНП «Пізнаємо природу, 5-6 класи (інтегрований курс)» (Коршевнюк Т.В.)
МНП «Українська мова, 5-6 класи» (Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В.)
МНП «Українська література, 5-6 класи» (Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.)
МНП «Зарубіжна література, 5-6 класи» (автор Волощук Є.В.)
МНП «Фізична культура, 5-6 класи» ( автори: Педан О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А., Ребрина А.А., Деревянко В.В.)
Чинна модельна навчальна програма інтегрованого курсу «Мистецтво» для 5-6 класів (Масол Л.М., Просіна О.В.).
МНП «Історії України. Всесвітня історія. 6 клас» для закладів загальної середньої освіти» (автори: Гісем О.В., Мартинюк О.О.).

Навчальні предмети (інтегровані курси) для 7-8 класів вивчаються за модельними навчальними програмами:

Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Зимомря І.М., Мойсюк В.А., Тріфан М.С., Унгурян І.К., Яковчук М.В.)
МНП «Алгебра, 7-9 класи» (автор Істер О.С.)
МНП «Геометрія, 7-9 класи» (автор Істер О.С.)
МНП «Історії України. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти» (автори: Гісем О.В., Бойко В.І., Василенко Я.Л., Даниленко В.М.)
МНП «Всесвітня історія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти» (автори: Гісем О.В., Бойко В.І., Василенко Я.Л., Даниленко В.М.)
МНП «Географія. 6-9 класи» (автори: Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І.)
МНП «Технології, 7-9 класи» (автори: Ходзицька І.., Горобець О.В., Медвідь О.Ю.)
МНП «Здоров’я, безпека та добробут, 7-9 класи» (автори: Шиян О.І., Дяків В.Г., Седоченко А.Б., Страшко С.В.)
МНП «Інформатика, 7-9 класи» (автори: Бондаренко О.О., Ластовецький В.В., Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А.)
МНП «Біологія, 7-9 класи» (Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П.)
МНП «Українська мова, 7-9 класи» (Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В.)
МНП «Українська література, 7-9 класи» (Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Слижук О.А., Тригуб І.А.)
МНП «Зарубіжна література, 5-9 класи» (автори: Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В.)
МНП «Фізика, 7-9 класи» (автори: Кремінський Б.Г., Гельфгат І.М., Божинова Ф.Я., Ненашев І.Ю.)
МНП «Хімія, 7-9 класи» (автор Григорович О.В.)
МНП «Фізична культура, 7-9 класи» ( автори: Баженков Є.В., Коломоєць Г.А., Боляк А.А., Дутчак М.В., Дніпров О.С., Бідний М.В., Ребрина А.А.)

Чинна модельна навчальна програма з мистецтва для 7-9 класів (автори: Гайдамака О.В., Лємешева Н.А.).

VІ.ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» здобуття освіти у закладі освіти організовується за очною формою навчання.

У разі непереборних обставин, незалежних від закладу освіти може

використовуватися змішана модель інституційної форми: очно-дистанційна.

За потреби (заявами батьків здобувачів освіти чи осіб, які їх заміняють) заклад освіти може організовувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

Здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією:

педагогічний патронаж;
сімейна (домашня) форма навчання;
екстернатна форма навчання.

З метою належної організації освітнього процесу в Ліцеї можуть формуватися класи та/або групи, зокрема інклюзивні або з дистанційною формою здобуття освіти. Інклюзивне навчання організовується на підставі заяви батьків чи осіб, які їх заміняють для учнів з особливими освітніми потребами відповідно до постанов

Кабінету Міністрів України, що регулюють організацію інклюзивного навчання:

«Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» від 21 липня 2021 р. № 765;
«Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15 вересня 2021 р. № 957.

Здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією:

педагогічний патронаж;
сімейна (домашня) форма навчання;
екстернатна форма навчання.

Кабінету Міністрів України, що регулюють організацію інклюзивного навчання:

«Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» від 21 липня 2021 р. № 765;
«Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15 вересня 2021 р. № 957.

VІІ. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Також формами організації освітнього процесу можуть бути навчальні екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, інтерактивні уроки), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, дослідження, які вчитель організує у межах

уроку або в позаурочний час. тощо. Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на ГПД, навчальній екскурсії тощо.

Під час навчальних занять вчитель спонукає учнів до планування та здійснення навчального пошуку, аналізу текстової та графічної інформації; організовує комунікацію, зокрема з використанням інформаційно- комунікаційних технологій, слідкує за виконання практичних завдань та розв’язання повсякденних проблем із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом, спонукає учнів до рефлексія власної навчально- пізнавальної діяльності.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Дослідницькі завдання, передбачені змістом окремих предметів. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Можливо проводити заняття в малих групах (у тому числі робота учнів у парах змінного складу). Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань)

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та

розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

VІІ. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану.

Оцінювання результатів навчання учнів 5-8 класів зорієнтоване на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом та наказом МОН від 02.08.2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання». Основні функції оцінювання:

- формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);
- констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
- діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);
- коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);
- орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
- мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);
- розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
- прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
- виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту.

Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий).Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання.

За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів. У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до 12-бальної шкали оцінювання. Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;
за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

ІІІ достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі

йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів:

усної ( індивідуальне, групове, фронтальне опитування),
письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети. Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження

об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання.

В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне формувальне оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Поточне формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Окрім поточного формувального та підсумкового (семестрового, річного) оцінювання, педагогічні працівники закладу освіти можуть ухвалити рішення про здійснення проміжного оцінювання результатів навчання з окремих предметів / інтегрованих курсів. Періодичність і процедури здійснення проміжного оцінювання й види діяльності, результати яких підлягають проміжному оцінюванню, визначають педагогічні працівники закладу освіти залежно від дидактичної мети та з урахуванням відповідної навчальної програми.

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між

підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:

Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.

Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року здійснюється вчителем на перших заняттях з предмету. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.

Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження (рефлексію) своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання.

Формувальне оцінювання (оцінювання в процесі навчання) є важливим складником освітнього процесу, оскільки воно відображає ж процес навчання учнівства, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат його навчальної діяльності на певному етапі навчання та дозволяє вчителю

/ вчительці зрозуміти, як краще підготувати учнів / учениць до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній прогрес протягом навчального року.

У 2025-2026 навчальному році на засіданні педагогічної ради (протокол №1 від 29.08.2025 року) обрано форму поточного формувального оцінювання та за групами результатів.

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану.

Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п.

3.2. Інструкції̈ з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої̈ наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання.

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів

(вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).

Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.

Критерії та шкала оцінювання

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв:

розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
комунікація (тому числі з використанням інформаційно- комунікаційних технологій);
планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень обов’язково враховується дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання у закладі освіти вчителем може застосовуватися Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий.

Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством.

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, у першому семестрі 5-го класу підсумкове та, у разі застосування, проміжне оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д),

«високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі при виставленні річної оцінки необхідно орієнтуватися на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику.

Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

VІІІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Основою Освітньої програми для 5-8 класів є формування наскрізних умінь: критичне та системне мислення; здатність співпрацювати з іншими людьми; ухвалювати рішення; оцінювати ризики; уміння конструктивно керувати емоціями;

ініціативність; читання з розумінням; уміння висловлювати власну думку усно й письмово; здатність логічно обґрунтувати позицію;творчість; здатність розв’язувати проблеми.

Наскрізні вміння стосуються кожної з визначених законом “Про освіту” компетентностей. Водночас кожна освітня галузь робить внесок у розвиток кожної компетентності (це називається компетентісним потенціалом освітньої галузі). Наприклад, математична освітня галузь розвиває не тільки математичну компетентність, а тій чи іншій мірі й решту компетентностей.

У центрі уваги мають бути ціннісні орієнтири:

унікальність і талановитість кожної дитини, жодної дискримінації;
формування цілісного світогляду;
становлення вільної особистості;
гармонійний фізичний і психоемоційний розвиток;
добробут і безпека;
утвердження людської гідності та доброчесності;
визнання своєї ідентичності;
активне громадянство.

ІХ. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів. У 5-8 класах працюють 9 педагогів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності: вища кваліфікаційна категорія - 5, І кваліфікаційна категорія -2; ІІ кваліфікаційна категорія -0; спеціалісти - 1; мають педагогічне звання «старший учитель» -2;
якість проведення навчальних занять:основним видом навчальних занять в базовій середній школі є:
урок (традиційний, інтерактивний);
індивідуальне заняття;
консультації: індивідуальні, групові;
навчальні екскурсії.

Для сучасного уроку характерними ознаками є:

варіативність і гнучкість структури уроку;
спрямованість уроку на особистість учня;
оптимізація форм роботи на уроці;
формування найважливіших компетентностей учнів;
співпраця вчителя і учня;

Оптимальний, обґрунтований вибір форм і методів проведення навчального заняття. В значній мірі переважають уроки в інтерактивній, ігровій формі: урок- аукціон, урок-вікторина, урок-екскурсія (подорож), урок-диспут, урок- дослідження тощо. Вчителі на уроках використовують різноманітні технічні засоби навчання, дидактичні матеріали тощо, діючи за принципом: усе в міру. Застосування вчителем кожного засобу виправдано , тому що воно економить сили педагога та учня, час уроку, покращує сприйняття навчального матеріалу, дозволяє здійснити контроль за тим, що вивчено тощо. Продумування, передбачення «родзинки» уроку. Учителі вважають: щоб навчальне заняття було цікавим для дітей, воно повинно містити таке, що викликає подив, захоплення, інтерес – одним словом те, що вони будуть пам’ятати, коли все інше забудеться. Це реалізуємо через цікаві факти або навіть нестандартні підходи до уже відомого:

оновлення методичної бази освітньої діяльності відбувається постійно;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми відбувається протягом навчального року за підсумками освітньої діяльності у І та ІІ

семестрах; контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів на всіх етапах навчання в початковій школі за. видами залежно від: способу здобуття інформації в процесі контролю; засобів, які використовують під час контролю і самоконтролю; способу організації контролю і форми організації контролю; дидактичної мети і місця застосування в навчальному процесі.

Відповідно до способу організації контроль поділяють на програмований і непрограмований. Суть програмованого контролю полягає у пред'явленні всім учням однакових стандартних вимог. Він забезпечує контроль за кожним кроком просування учня на шляху пізнання і дає змогу швидко діагностувати рівень засвоєння знань у великої кількості школярів, У програмованому контролі часто використовують тестові завдання, які забезпечують оперативний зворотний зв'язок у системі «навчальний матеріал – учень», ефективне самоуправління і самоконтроль навчальної діяльності. Непрограмований контроль передбачає використання різних видів і форм діагностики результатів навчання відповідно до дидактичних вимог і правил без чіткого співвіднесення з конкретними формами організації і місцем застосування у навчальному процесі.

За формами організації контроль може бути індивідуальним, фронтальним, груповим чи комбінованим. Індивідуальне опитування спрямоване на перевірку знань, умінь і навичок окремих учнів. Поряд з можливістю ґрунтовної і всебічної перевірки особистісних досягнень школяра цей вид контролю має істотний недолік: пасивність інших членів учнівського колективу у процесі контролю. Фронтальне опитування забезпечує можливість учителю за відносно стислий проміжок часу перевірити знання великої кількості учнів класу, спонукаючи їх до активності. Воно сприяє узагальненню і систематизації вивченого матеріалу. Групове опитування спрямоване на перевірку знань, умінь і навичок групи учнів.

У практиці вчителів часто використовуються комбінований, або ущільнений, контроль - поєднання різних форм і методів організації контролю, наприклад коли один учень відповідає біля дошки, а решта виконує індивідуальні чи групові самостійні завдання.

За дидактичною метою використовують такі види контролю, як попередній, поточний, основною метою попереднього контролю є діагностування, визначення загальної підготовленості учнів, рівня володіння основними поняттями предмета, вивчення якого вони розпочинають. Його іноді використовують перед вивченням нової теми чи на початку навчального року, семестру. Результати попереднього контролю стають основою для планування роботи на майбутнє, адаптації учнів до особливостей навчального процесу. Для його організації використовують різні види і методи контролю. Поточний контроль спрямований на оперативне виявлення якості засвоєння учнями знань, навичок і вмінь на всіх етапах процесу навчання. Його використовують учителі у повсякденній навчальній роботі і здійснюють зазвичай у формі систематичних спостережень, усного опитування, письмових робіт, фронтальної бесіди для оперативного оцінювання знань учнів і якості навчально- виховної роботи на уроці. Тематичний контроль полягає у перевірці та оцінюванні знань учнів з кожної логічно завершеної частини навчального матеріалу (теми або розділу). Його використання передбачає попереднє ознайомлення учнів із загальною кількістю занять з теми; кількістю і тематикою основних робіт, термінами їх виконання; питаннями, що виносяться на атестацію; формою проведення атестації та умовами оцінювання. Тематичну оцінку можна виставляти автоматично на основі поточних результатів навчання. Якщо тема велика за обсягом, то іноді проводять проміжні тематичні перевірки; якщо невелика - тематичний контроль доцільно здійснювати після вивчення декількох тем.

Періодичний контроль має на меті виявити, наскільки успішно учні оволодівають системою знань, який загальний рівень їх засвоєння щодо сучасних

вимог. До нього належать внутрішньошкільна (директорська) та інспекторська перевірки. Внутрішньошкільну перевірку здійснює керівництво ліцею (директор, заступник директора з НВР) з метою контролю за якістю знань учнів і роботою вчителів, виконанням вимог навчальної програми, станом викладання предметів. Окрім цього вона передбачає виявлення нового, передового в практиці роботи вчителів, а також тих труднощів, з якими вони стикаються в процесі роботи, обґрунтування шляхів удосконалення педагогічної діяльності. Внутрішньошкільна перевірка зазвичай відбувається на початку і наприкінці навчального семестру чи року, її результати обговорюють на педагогічній раді навчального закладу або узагальнюють у наказах директора.

Основною метою підсумкового контролю є встановлення системи і структури знань учнів. Ця перевірка здійснюється наприкінці семестру (навчального року) або після завершення вивчення предмета. Основними формами підсумкового контролю є адміністративні контрольні роботи.

Самоконтроль як важливий компонент свідомої саморегуляції поведінки і діяльності виявляється в усвідомленні власних особистісних станів, дій, знань, в узгодженні їх зі встановленими вимогами, правилами чи нормами. Мета самоконтролю полягає в запобіганні помилок та їх виправленні. Завдання вчителя спонукати учнів до об'єктивного оцінювання результатів навчання , розробка рекомендацій щодо їх покращення:

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти відбувається за потребою учасників освітнього процесу в умовах адаптації колишніх учнів початкової школи до умов перебування і навчання в базовій середній школі. Моніторинговими дослідженнями займаються працівники соціально- психологічної служби Ліцеюї: практичний психолог, соціальний педагог;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

На основі Освітньої програми для 5-8 класів на 2025-2026 н.р. складено та затверджено Навчальний план для 5-8 класів, що конкретизує організацію освітнього процесу (додаток 2).

Додаток 2

Навчальний план для 5-8 класів

за програмою НУШ

Освітні галузі	Перелік предметів та інтегрованих курсів	Кількість годин на тиждень
Освітні галузі	Перелік предметів та інтегрованих курсів	5 (5/1)	6 (7/1)	7 (9/1)	8 (8/1)
Мовно-літературна	Українська мова	4	4	4	3
	Українська література	2	2	2	2
	Зарубіжна література	2	2	2	2
	Іноземна мова	3	3	3	3
Математична	Математика	5	5	-	-
	Алгебра	-	-	2,5	2,5
	Геометрія	-	-	1,5	1,5
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	2	2	-	-
	Географія	-	2	1,5	2
	Біологія	-	-	2	2
	Фізика	-	-	2	2
	Хімія	-	-	1,5	2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров'я, безпека та добробут»	1	1	1	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Підприємництво і фінансова грамотність	-	-	-	1
Громадянська та історична	Вступ до історії України та громадянської освіти		-	-	-
	Інтегрований курс історії та громадянської освіти	1	2	-	-
	Громадянська освіта	-	1	1	0,5
	Історія України	-	-	1	1,5
	Всесвітня історія	-	-	1	1
Інформатична	Інформатика	1	1	2	2
Технологічна	Технології	2	2	1	1
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1	1	-
	Образотворче мистецтво	1	1	1	-
	Інтегрований курс мистецтва	-	-	-	1
Фізична культура	Фізична культура	3	3	3	3
Курси соціального, емоційного та етичного спрямування	Культура добросусідства	1,5	1,5	-	-
Разом:		26,5+3	30,5+3	31+3	31+3
Разом до оплати:		26,5+3	30,5+3	31+3	31+3

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІІ СТУПЕНЯ

(9 КЛАС)

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

ДЛЯ 9 КЛАСУ

Освітня програма для 9 класу Гімназії розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової загальної середньої освіти».

Освітня програма Гімназії базової середньої освіти ІІ ступеню окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової загальної середньої освіти.

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, тривалість

і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчальних планів (Додаток №1 та

№2 Типової освітньої програми для учнів 7-9 класів закладу загальної середньої освіти);

форми здобуття освіти;
форми організації освітнього процесу;
опис інструментарію оцінювання;
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;
інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

ІІ.ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до Гімназії, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за попередній рік навчання, учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

ІІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ТА ОРІЄНТОВНА ТРИВАЛІСТЬ І МОЖЛИВІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОСВІТНІХ

ГАЛУЗЕЙ, ПРЕДМЕТІВ, ДИСЦИПЛІН.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 9 класу закладів загальної середньої освіти складає 1260 годин на навчальний рік.

ІV. ПЕРЕЛІК ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ ТА НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план містить усі предмети інваріантної складової, передбачені Типовою освітньою програмою, та встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично - допустиме тижневе навантаження учнів. Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Навчальний план для 9 класу передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану, Державного стандарту через окремі предмети, які охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Навчальний план 9 класу зорієнтовані на роботу основної школи за 5 – денним навчальним тижнем.

Освітня галузь «Мова і література» реалізується предметами: українська мова, українська література, англійська мова, зарубіжна література.

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметами: історія України, всесвітня історія, основи правознавства.

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується вивченням предмету мистецтво.

Освітня галузь «Математика» реалізується предметами: алгебра, геометрія у 8-9 класах.

Освітня галузь «Природознавство» реалізується предметами: біологія, географія, фізика, хімія.

Освітня галузь «Технології» реалізується предметами: трудове навчання, інформатика.

Змістове наповнення предмета «Трудове навчання» ліцей формує самостійно з варіативних модулів відповідно до вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення.

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується предметами:

«Основи здоров’я» та «Фізична культура». Змістове наповнення предмета «Фізична культура» ліцей формує самостійно з варіативних модулів відповідно до вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально- технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року

№ 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань гімназії. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

VІ. ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ

Освітній процес у ліцеї організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти.

Здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією:

педагогічний патронаж;
сімейна (домашня) форма навчання;
екстернатна форма навчання.

З метою належної організації освітнього процесу в ліцеї можуть формуватися класи та/або групи, зокрема інклюзивні або з дистанційною формою здобуття освіти. Інклюзивне навчання організовується на підставі заяви батьків чи осіб, які їх заміняють для учнів з особливими освітніми потребами відповідно до постанов

Кабінету Міністрів України, що регулюють організацію інклюзивного навчання:

«Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» від 21 липня 2021 р. № 765;
«Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15 вересня 2021 р. № 957.

VІІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально- практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

VІІІ. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінювання результатів навчання учнів зорієнтоване на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України (Наказ МОН від 21.08. 2013 №1222

«Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 9 класу є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація..

Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у табелі успішності,

що видається учневі по закінченню навчального року, свідоцтві про базову загальну середню освіту

Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюється відповідно до вимог навчальних програм із застосуванням таких основних форм і способів:

усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);
письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичної, самостійної та контрольної роботи, тесту, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами, тощо);
цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);
практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментального дослідження та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами, тощо.

Поточне, тематичне, семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Результати державної підсумкової атестації учнів 9-х класів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначаються цифрами від 1 до 12.

Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;
за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні

ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

IV високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.

усної ( індивідуальне, групове, фронтальне опитування),
письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

Додаток 3

Навчальний план основної школи
з навчанням українською мовою

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень
Освітні галузі	Предмети	9 (6)
Мови і літератури	Українська мова	2
	Українська література	2
	Іноземна мова	3
	Зарубіжна література	2
Суспільство-знавство	Історія України	1,5
	Всесвітня історія	1
	Основи правознавства	1
Мистецтво	Музичне мистецтво	-
	Образотворче мистецтво	-
	Мистецтво	1
Математика	Математика	-
	Алгебра	2
	Геометрія	2
Природо-знавство	Природознавство	-
	Біологія	2
	Географія	1,5
	Фізика	3
	Хімія	2
Технології	Трудове навчання	1
Технології	Інформатика	2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1
Здоров’я і фізична культура	Фізична культура	3
Разом:		30+3
Варіативна складова
		-
Разом до оплати:		33

V. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

Річні навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та Постанови Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 року «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 року № 688), наказу Міністерства освіти і науки України

№1272 від 08.10.2019 року «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», наказу Міністерства освіти і науки України № 1273 від 08.10.2019 року «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», листа МОН України від 07.04.2021 року №1/9-188, що регламентують роботу педагогічного колективу в 1-4-х класах на 2025-2026 навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3395 годин/навчальний рік:
- для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік,
- для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,
- для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,
- для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у річних навчальних планах І ступеня в додатку №1.

Річні навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблені на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти та наказу МОН від 09.08.2024 р. №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5 - 9 класів», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ МОН України від 24.04.2018 року № 405, що регламентують роботу педагогічного колективу в 5-8 класах (НУШ) та 9 класі на 2025-2026 навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 6092 годин/навчальний рік:

- для 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік,
- для 6-х класів – 1190 годин/навчальний рік,
- для 7-х класів – 1225 годин/навчальний рік,
- для 8-х класів – 1296 годин/навчальний рік,
- для 9-х класів – 1296 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у річних

навчальних планах – додатку № 2

ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ

Запровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами у школі має традицію для навчання таких дітей, так у 5, 7, 8 класах у 2025-2026 н.р. будуть навчатися діти, яким передбачено створення відповідних умов: доступність будівель і приміщень, використання адекватних форм і методів навчально-виховної роботи, психолого-педагогічний супровід, співпраця з батьками (особами, які їх замінюють).

«Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» від 21 липня 2021 р. № 765;

«Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15 вересня 2021 р. № 957.

Організація інклюзивного навчання відповідно до законодавства включає за визначеним рівнем підтримки надання дитині з особливими освітніми потребами психолого-педагогічної корекційно-розвиткових занять, передбачених комплексною оцінкою ІРЦ.

Для кожного учня складено індивідуальний навчальний план у відповідності до вимог «Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15 вересня 2021 р. № 957 та листа МОН України від 17.06.2022 року

№ 063/6653 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами».

VІ. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

- подолання інертності мислення,
- перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя і здобувачів освіти, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку ліцеїстів.

Принципи партнерства застосовуємо:

- повага до особистості;
- доброзичливість і позитивне ставлення;
- довіра у відносинах;
- діалог – взаємодія – взаємоповага;
- розподілене лідерство (активна громадянська позиція, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
- принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження

особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму. Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для ліцею є такі ідеї дитиноцентризму:

- активність здобувачів освіти в освітньому процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
- виховання вільної незалежної особистості;
- відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра і

обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

- відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
- впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.
- забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально- психологічного комфорту дитини;
- практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом.

VІІ. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту базової освіти для 5-8 класів, який почав діяти у 2022- 2023 навчальному році. Адже цей документ має новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання.

Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації ліцею, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах. До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно- тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльнісні якості педагогічних працівників.

Визначаємо критерії, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

- загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
- інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
- мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно- діяльнісних ситуацій);
- підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;
- професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової гімназії;
- психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;
- соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів.

Освітня програма закладу 2025-2026 н.р.

ЗМІСТ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Варіативна складова навчального плану використовується на:

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ІІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

ІV. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ

Математична освітня галузь

Природнича освітня галузь

Технологічна освітня галузь

Інформатична освітня галузь

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь

Громадянська та історична освітня галузь

Мистецька освітня галузь

Фізкультурна освітня галузь

VІ. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

VІІ. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

VІІІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

ІІІ. БАЗОВА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Для 5-9 класів

ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІІ СТУПЕНЯ ( 5-8 КЛ.)

ІІ. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ

ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

ІV. ОПИС НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ДЛЯ 5-8-х КЛАСІВ

V. МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Перелік модельних навчальних програм для 5-8 класів

VІ.ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ.

VІІ. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

VІІ. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

Критерії та шкала оцінювання

VІІІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

ІХ. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

ІІ.ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

ІІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ТА ОРІЄНТОВНА ТРИВАЛІСТЬ І МОЖЛИВІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОСВІТНІХ

ІV. ПЕРЕЛІК ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ ТА НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ.

VІ. ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ

VІІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

VІІІ. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

V. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ

VІ. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

VІІ. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ