Історія створення історико-етнографічної кімнати-музею при Городненській гімназії
Історико-етнографічна кімната-музей при Городненській гімназії була створена з нагоди святкування 160-річчя школи у 2002 році з метою висвітлення історії як самої школи, так власне історії села. Звичаї та традиції Волинського Полісся, історичне минуле городенців - ось ті підвалини, на яких і було створено кімнату-музей при школі.
В поповнення музею значний вклад внесли учні школи, місцеві жителі. Але без ентузіазму вчителя історії місцевої школи Загури В.В. та вихідця з Городна архієпископа Рівненського і Острозького, Варфоломія відкриття музею просто не відбулося б.
Адже до самого святкування ювілею школи було переглянуто сотні сторінок архівних матеріалів, фотографій, записано свідчення старожилів села. Архієпископом Варфоломієм видано дві книги - історико-публіцистичні нариси про історію Городненської школи та церкви св.Луки, відреставровано пам'ятники архітектури на території села, встановлено меморіальні дошки та пам'ятні знаки.
Керівником музею затверджено вчителя історії місцевої школи Загуру В.В.
Для шкільної кімнати-музею звільнили частину шкільного приміщення та шкільний коридор, де оформляємо змінні виставки. Загальна площа - 46 м2, експозиційна - 26 м2. Експозиція нараховує більш, як 390 експонатів, які розміщено по розділах:
- Давня історія села;
- Історія XIX та початку XX століття;
- Городно «За Польщі»;
- Село і люди в часи другої світової війни;
- Післявоєнні роки та історія колгоспного будівництва;
- Село і сучасність.
Частина експозиції присвячена воїну-афганцю Соловко Миколі, що загинув в Афганістані. Людиною року 2003 в Україні відзначено нашого земляка Бортнічука Володимира. Є в кімната-музеї і надзвичайно цікаві експонати, виготовлено альбом про історичні пам'ятки на території села (церкву св.Луки, хрест на честь перемоги в війні 1812р.), історична довідка про Городно за часів панської Польщі та долю євреїв-будівельників школи, що були розстріляні німецько-фашистськими загарбниками в 1942. У змінній експозиції - фотовиставка «Історія школи 1842-2002», «Вишиванки моєї бабусі».
В музеї проводяться зустрічі з учасниками і очевидцями історичних подій, переписка з земляками, що проживають за межами села, фотографування будівель і історичних об'єктів, пошук предметів матеріальної і духовної культури.
При вивченні історії рідного краю в курсі історії України 7-9 класів - використовуються матеріали шкільного музею. Відповідно до програми використовується краєзнавчий матеріал і на інших уроках. Це дає можливість зробити їх більш цікавими, сприяє зростанню успішності учнів.
Вивчення місцевої історії в школі сприяє розповсюдженню історичних і культурних традицій українського народу, формуванню історичної свідомості та національної гідності.
В нашій школі кімната-музей якраз і використовується для цих цілей. На навчальний рік складається план роботи, план роботи з архівними матеріалами, з періодичною пресою, збір газетних матеріалів про людей і події рідного краю.
Завдяки використанню місцевого матеріалу учні мають змогу вийти за межі підручника, відчути історичні події, осмислити історичні процеси, «доторкнутися» до історії.
Учні нашої школи залучаються до пошукової діяльності з метою навчити їх самостійно розв'язувати пізнавальні завдання, працювати з додатковою літературою. В них виробляються вміння вибирати основне з загального матеріалу, робити висновки і узагальнення.
На уроках історії поєднується в комплексі історичний, географічний, літературний, та інші напрямки міжпредметних зв'язків, за допомогою яких активується пізнавальна діяльність. Сприяє цьому і історичний аналіз топонімів Волині, Любомльщини, рідного села.
Краєзнавство та етнографія є своєрідним містком, що зв'язує минулі і теперішні покоління. Цьому власне і сприяють виставки вишивок, рушників та національного одягу в школі.